Connect with us

Колумніст | Аналітика, блоги та новини України

Дебати і вибори: чому через них ми забули про головне

Блоги

Дебати і вибори: чому через них ми забули про головне

У серпні 2016 року я поїхав у Приазов’я. Одна машина, три пасажира і багажник, забитий настільки, щоб пережити раптову зиму. В Мелекіно Донецької області ми приїхали пізно.

Нашвидку оселилися в приватний будинок і затемна пішли на пляж. Тепле море, яке встигло охолонути пісок, вино і сир. Єдине, що бентежило — дощ.

Він був неминучий — його нам обіцяли гуркіт грому. Аж до того моменту, поки ми не подивилися на небо. Зірки були як на долоні, хмар не було. Це був не грім, це була канонада, десь на Сході.

В Мелекіно відчувалася війна. Занедбані санаторії донецьких підприємств шкірились на вулиці вікнами. Ті, що збудовані на першій лінії — потроху засипало піском. Місцеві бабусі не любили камери. Варто було дістати фотоапарат — вони обступали і просили прибрати. Мовляв, коли знімають — потім щось відбувається. «Давно нічого не відбувалося, ось і нічого». Мелекіно протвережує.

Знаєте, передвиборні бійки зіграли з нами злий жарт. Ми прив’язали порядку війни до одного кандидата — і вправляємося в дотепності, коли про неї заходить мова. У подібних розмовах нам здається агітація за конкретного претендента — і ми знецінюємо то, що він взяв собі на передвиборчу озброєння. Але в тому й річ, що війна все одно залишається поруч.

Зовсім поруч. До неї шість годинників на поїзді. Або десять на машині. Все наше комфортне існування тут можливо лише тому, що її зупинили там. По лінії тих населених пунктів, назви яких ми чуємо в армійських зведеннях. Ми не відчуваємо її завдяки тим, хто кожен день її на собі відчуває.

Я пам’ятаю лютий 2014 року. Тягуче відчуття розгубленості. Я добре пам’ятаю це почуття — коли звичний світ перевертається. Коли друзі вимикають телефони, щоб включити вже на материку. В тилу — там, де між ними і півостровом вже є тонка зелена лінія з людей з армійськими нашивками.

Я відучився будувати плани п’ять років тому. Горизонт планування скоротився до півроку. Навіть це неабиякий оптимізм — в 2014 році я не намагався заглядати далі, ніж на тиждень. І це при тому, що мій кримський сценарій був щадяще комфортним в порівнянні з тим, що треба було друзям з Донецька.

Мені розкажуть, що це невроз. Відлуння пережитого. Що це психотравма, яка заважає робити висновки і ранжувати ризики. І я, ймовірно, з цим погоджуся. Погоджуся — як тільки закінчиться війна. Але поки вона триває — питання про те, хто тут носій норми залишається відкритим.

Ми нагадуємо собі людей, які пережили автокатастрофу і запевняють всіх, що потрібно пристібатися. Твердять, що ремінь безпеки — не дурощі і не надмірність. Що пом’ята одяг або слід на плаття — не така вже й ціна за власну безпеку. І звикаємо чути у відповідь «вистачить лякати».

Я часто чую про те, що Кремль не нападе. Що він уже взяв, що міг. Дійшов туди, куди дозволили. Що воювати відтепер він буде зовсім інакше — і немає ніякого резону думати про повторення 2014 року. І в цей момент у мене дежавю. Тому що щось подібне я чув і п’ять років тому. «Не вигідно». «Чи не зважаться». «Миропорядок». Чув — і повторював. А потім були російські прапори на будівлі кримського Радміну.

І це ж не про кандидатів зараз. Це про реальність. Війна триває, навіть якщо ви цього не хочете. Вона продовжиться, навіть якщо ви вирішите зрівняти окопи. Вона залишиться поруч незалежно від того, згадує про неї ваш кандидат чи ні.

Від вас залежить лише те, чи буде він це робити. Тому що повістка, на яку впливають виборці, заміряють соціологи і реагують — політики. Від вас залежить те, як ваш фаворит стане оцінювати ризики. І якщо війни не існує для вашого кандидата, то, ймовірно, для вас її теж не існує. Як не існувало її для мене 25 лютого 2014 року.

І мені від неї тепер нікуди не дітися — як, втім, і вам. Вона нікуди не зникне, розчиниться, не кане в небуття. Як би ми не проголосували і хто б не очолив країну — вона все одно буде поруч. Тому що шість годинників на поїзді. Або десять — на машині.

Павло Казарін

Коментувати

Підписуйся

Свіже

Популярне

To Top